-
1 shine
In1) світло; сяяння3) блиск, полиск4) глянс, лискto give smb. a shine — розм. почистити комусь взуття
5) галас, скандал; метушня6) вечірка7) pl витівкиto cut a shine — досягти успіху, процвітати
to take the shine out of smb. — а) виснажити когось; б) збити з когось пиху
to take the shine out of (from) smth. — а) перевершити щось; б) позбавити щось блиску
IIv (past і p.p. shone)1) світити, сяяти; осявати2):3) освітлювати4) блищати, виблискуватиshine down — затьмарювати, перевершувати
shine out — вражати (красою тощо), вирізнятися (розумом тощо)
* * *I n1) світло, сяйво; сонячний день2) блиск, блищання; блиск, світло3) глянець, лиск4) cл. симпатія, потяг5) шум, скандал; метушня; pl; cл. витівки6) фoтo, жив. світловий відблискII v( shone)1) світити, сяяти; опромінювати2) світити, освітлювати ( чим-небудь)3) ( with) блищати, блискати; світитися, сяяти4) сяяти, вражати, виділятися5) (shined [-d]) полірувати, надавати блиску, наводити лиск, глянець; чистити, начищати -
2 yield
1. n1) урожай, плоди2) виробіток; вихід (продукції); видобуток3) дебіт (води)4) улов (риби)5) гірн. осідання (покрівлі)6) текучість (матеріалу)7) ек. дохід; дохідність; відсотковий дохід8) кількість вироблюваної продукції9) амер. сума зібраного податку з вирахуванням витрат на його збір10) військ. потужність (атомного боєприпасу); тротиловий еквівалент; калібр11) тех. корисна робота2. v1) виробляти; давати (плоди, урожай, доходи)2) перен. віддавати (належне)3) відходити; здавати (позицію тощо); здаватися4) поступатися; погоджуватисяto yield the pas — спорт. відмовитися від переваги
5) передати слово іншому промовцю; уступити трибуну6) дати згоду (дозвіл)7) піддаватися; не витримувати8) пружинити; прогинатися; осідати9) розтягуватися (про тканину тощо)10) відплачувати, віддячуватиto yield up the ghost — віддати богу душу, померти
* * *I [jiːld] n1) плоди, врожай2) вироблення; вихід ( продукції); дебіт ( води); улов ( риби); врожайність ( crop yield)5) eк. дохід; прибутковість6) cл. сума зібраного податку за вирахуванням витрат на його збір7) вiйcьк. потужність ( ядерного боєпріпасу); тротиловий еквівалентthe actual barn yield of a crop — кількість заготовленої /покладеної на зберігання/ сільськогосподарської продукції
milk yield — удій, надій (egg yield c-г яйценосність)
animal yield — c-г приплід
livestock yield — c-г вихід худоби; продуктивність худоби
yield of bread — припік, вихід хліба ( з муки)
II [jiːld] vto increase the yield of the soil — покращувати родючість / врожайність/ грунту
1) родити, давати (плоди, врожай, прибуток); icт. віддавати2) відступати; здавати ( позицію тощо); здаватися3) поступатися; погоджуватися; (to) поступитися трибуною; передати слово іншому оратору (тимчасово; to yield the floor); усн. дати згоду, дозвіл4) піддаватися; не витримувати; пружинити; прогинатися, осідати; розтягуватися ( про тканину тощо)5) бути причиною, викликати/спричинювати щось6) icт. відплачувати, віддаватиthis land yields well/poorly — ця земля добре/погано родить
these flowers yield a sweet scent — ці квіти розливають пахощі /добре пахнуть
to yield due praise to smb — віддавати належне /хвалу комусь
to yield ground /a position/ a fortress to the enemy — здати территорию/ позицію/фортецю ворогові
to yield consent — дати ( вимушену) згоду
to yield a ready consent — охоче /відразу ж/ погодитися
to yield to force — підкорятися силі, відступити перед силою
we will never yield — ми ніколи не відступимо /не здамося
the dye will not yield to soap or soda — цю фарбу не бере ні мило, ні сода
to yield a point in a debate — визнати правоту опонента, поступитися в якомусь питанні
to yield to entreaties /to demands/ to urgent solicitations/ to remonstrances — поступитися благанням /вимогам /наполегливим проханням/ напученням
to yield to circumstances — відступити /поступитися під тиском обставин
to yield to pressure /to temptation/ to persuasion — піддатися тиску /спокусі/ вмовлянням
to yield the championship /the track — cпopт. поступитися першістю /доріжкою
to yield to none in smth — нікому не поступатися чимось (зазвич. красою, добротою тощо)
I yield to none in my enthusiasm for the plan — я ставлюся до цього плану з не меншим ентузіазмом ніж усі інші
will the Senator yield — є чи не зволить сенатор передати слово іншому ( ораторові)є to yield to do smth погодитися щось зробити
to yield that smth should be done — дати згоду /дозвіл, щоб щось було зроблено
-
3 yield
I [jiːld] n1) плоди, врожай2) вироблення; вихід ( продукції); дебіт ( води); улов ( риби); врожайність ( crop yield)5) eк. дохід; прибутковість6) cл. сума зібраного податку за вирахуванням витрат на його збір7) вiйcьк. потужність ( ядерного боєпріпасу); тротиловий еквівалентthe actual barn yield of a crop — кількість заготовленої /покладеної на зберігання/ сільськогосподарської продукції
milk yield — удій, надій (egg yield c-г яйценосність)
animal yield — c-г приплід
livestock yield — c-г вихід худоби; продуктивність худоби
yield of bread — припік, вихід хліба ( з муки)
II [jiːld] vto increase the yield of the soil — покращувати родючість / врожайність/ грунту
1) родити, давати (плоди, врожай, прибуток); icт. віддавати2) відступати; здавати ( позицію тощо); здаватися3) поступатися; погоджуватися; (to) поступитися трибуною; передати слово іншому оратору (тимчасово; to yield the floor); усн. дати згоду, дозвіл4) піддаватися; не витримувати; пружинити; прогинатися, осідати; розтягуватися ( про тканину тощо)5) бути причиною, викликати/спричинювати щось6) icт. відплачувати, віддаватиthis land yields well/poorly — ця земля добре/погано родить
these flowers yield a sweet scent — ці квіти розливають пахощі /добре пахнуть
to yield due praise to smb — віддавати належне /хвалу комусь
to yield ground /a position/ a fortress to the enemy — здати территорию/ позицію/фортецю ворогові
to yield consent — дати ( вимушену) згоду
to yield a ready consent — охоче /відразу ж/ погодитися
to yield to force — підкорятися силі, відступити перед силою
we will never yield — ми ніколи не відступимо /не здамося
the dye will not yield to soap or soda — цю фарбу не бере ні мило, ні сода
to yield a point in a debate — визнати правоту опонента, поступитися в якомусь питанні
to yield to entreaties /to demands/ to urgent solicitations/ to remonstrances — поступитися благанням /вимогам /наполегливим проханням/ напученням
to yield to circumstances — відступити /поступитися під тиском обставин
to yield to pressure /to temptation/ to persuasion — піддатися тиску /спокусі/ вмовлянням
to yield the championship /the track — cпopт. поступитися першістю /доріжкою
to yield to none in smth — нікому не поступатися чимось (зазвич. красою, добротою тощо)
I yield to none in my enthusiasm for the plan — я ставлюся до цього плану з не меншим ентузіазмом ніж усі інші
will the Senator yield — є чи не зволить сенатор передати слово іншому ( ораторові)є to yield to do smth погодитися щось зробити
to yield that smth should be done — дати згоду /дозвіл, щоб щось було зроблено
-
4 even
1. n1) поет. вечір, надвечір'я2) парне число3) ціле число2. adj1) рівний, гладкий (про поверхню тощо)2) рівномірний; рівний3) на одному рівні, урівень (з чимсь)4) однаковий, такий же, той самий5) паралельний6) урівноваженийan even temper — спокійна вдача, урівноважений характер
7) справедливий, чесний8) цілий (про число)9) парний (про число)10) точнийeven caps — друк. слово, набране великими літерами
even smalls — друк. слово, набране малими літерами
at even — фін. без процентів
3. adv1) навіть2) навіть ще3) саме, якраз4) рівно, рівномірно, регулярно5) у повній відповідності6) друк. у підбір4. v1) вирівнювати; згладжувати, робити рівним (гладким)2) рівняти, прирівнювати; ставити на одну дошку; вважати рівними3) порівнювати; зіставляти4) підбивати підсумок, підраховуватиto even up the score — спорт. зрівняти рахунок
to even up on smb. — амер. відплатити, помститися комусь
* * *I n; поет., іст. II n1) парне число2) ціле числоIII a1) рівний, гладкий2) рівний, рівномірний3) рівний, однаковий; такий самийeven break — aмep. рівні шанси
4) на одному рівні, урівень; паралельний5) урівноважений; який розквитався, який розрахувався6) справедливий, чесний7) парнийeven number — парне число; пoлiгp. парна колонцифра
9) пoлiгp. увесьIV advat even — eк. без відсотків
1) навіть; ( навіть) ще ( при порівнянні)even worse — навіть /ще/ гірше
2) посил. саме, точно3) пoлiгp. в підбірV v1) вирівнювати, згладжувати, робити рівним, гладким (тж. even up); вирівнюватися (тж. even out)2) пepeв.; aмep., дiaл. рівняти, прирівнювати, ставити на одну дошку; робити або вважати рівними3) eк. зрівняти; нівелювати4) aмep. (on) відплатити, помститися -
5 закон і хаос
ЗАКОН і ХАОС ( від грецьк. - νόμοξ - звичай, закон; χαίνω - розверзаюся) - категорії, що дозволяють фіксувати єдність таких суперечливих сторін буття, як повторюваність, стійкість, регулярність, істотність, необхідність, упорядкованість, загальність, з одного боку, і випадковість, непередбачений, безладність, іррегулярність, неістотність, нестійкість, з другого.Категорія закону формувалась у контексті уявлень про організуючі функції людини, держави та юридичних норм, перенесення цих уявлень (найчастіше під час становлення політичної системи суспільства) на світовий універсум у вигляді ідеї надлюдської впорядкувальної сили (дао в стародавньому Китаї, логос Геракліта, нусАнаксагора в стародавній Греції, регулятивна роль напівміфологічних богів і т.п.) С. вітовий порядок і людська доля розглядались як результат дії цієї сили. У Новий час з'являється поняття закону природи, який філософами і природознавцями тлумачиться по-різному: як причина і форма речей, рухів і властивостей (Бекон, Декарт), як фіксація стійких і однозначних відношень у природі (закони Ньютона), як необхідні, істотні зв'язки між явищами, перш за все механічними (франц. матеріалісти XVIII ст.); як об'єктивні, необхідні, всезагальні, пізнаванні відношення (Фоєрбах). Гегель розглядає закон як надіндивідуальний ідеальний принцип розгортання абсолютного духу М. арксизм прагне довести наявність об'єктивних законів не тільки у природі, а й у суспільстві, розглядаючи історію суспільства як "природно-історичний процес". У гносеологічному плані закони співставляються та інколи ототожнюються з аксіомами (Галілей), гіпотезами (Коперник, Кеплер), принципами і правилами, пізніше з теорією, моделлю, рідше - з причинністю (детермінізмом), гармонією (красою), визначеністю, структурою, метою. Неопозитивізм розглядає З. як зв'язок переживань суб'єкта, апріорні вимоги для дослідника, які дозволяють йому вивчати дійсність (Вітгенштайн, Шлік). У фальсифікаціонізмі Поппера закони редукуються до гіпотез, в "анархістській епістемології" Фоєрабенда вони розчиняються в загальноструктурному контексті як один із моментів проліферації (розмноження) знань різного типу. Категорія хаосу виникла на ґрунті міфологічних уявлень про невпорядковану першопотенцію світу, яка сполучає у собі можливість універсального породження й універсального поглинання. Пізніше, особливо у XX ст., хаос розглядався не тільки як причина порушення порядку, а й як джерело його виникнення (порядок - форма буття хаосу). Після бурхливих дискусій щодо сутності квантової механіки, динамічних і статистичних законів між "детерміністами" та "індетерміністами" стало очевидним, що X. і З. завжди перебувають у єдності. Характеристика законів як незмінних, "універсальних", "всесвітніх" і т.п. є перебільшенням, пов'язаним з їх невиправданою субстанціалізацією. Оскільки закон реалізуюється не тільки через необхідні, а й випадкові і хаотичні явища, то він виступає не як фатальна примусова сила, а як тенденція, "динамічний хаос". Ідея невіддільності З. і X. отримує подальшу розробку в нелінійній фізиці, синергетиці (Пригожий, Хакен), в культурології (аналіз співвідношення визначеності і невизначеності в культурогенезі, Лотман), в соціально-політичних дослідженнях (проблема поєднання держави і громадянського суспільства, примусу і свободи тощо), у ході розвитку постмодерністських тенденцій (поняття "хаосмосу", "деконструкції" та ін.).В. Кизима
См. также в других словарях:
вабити — 1) (манити чим н. принадним, викликати бажання до чого н.), приваблювати, привабити, зваблювати, звабити, надити, принаджувати, принадити, знаджувати, знадити, манити, приманювати, приманити, тягти, тягнути, притягати, притягувати, притягти,… … Словник синонімів української мови
квітник — а/, ч. 1) Ділянка в саду, парку, біля хати тощо, на якій ростуть квіти. 2) кого, чого, перен. Про групу людей, які відзначаються красою, молодістю тощо (перев. про жінок, дітей) … Український тлумачний словник
класичний — а, е. 1) Стос. до класицизму. 2) Створений класиком (у 1 знач.), класиками; виняткового значення, зразковий. || Характерний, типовий для кого , чого небудь. || розм. Найкращий у своєму роді; чудовий. 3) Стос. до світу стародавніх греків і римлян; … Український тлумачний словник
прекрасний — а, е. 1) Який відзначається надзвичайною красою, милує око гармонією барв, ліній і т. ін.; дуже гарний. || Який має дуже привабливий вигляд; який справляє надзвичайно приємне, сильне враження. || Надзвичайно приємний для слуху; милозвучний. 2)… … Український тлумачний словник
сліпити — сліплю/, слі/пиш; мн. слі/плять; недок., перех. і без додатка. 1) Позбавляти зору, робити сліпим кого небудь; осліплювати. || Псувати очі, працюючи при поганому освітленні або надто напружуючи зір. 2) тільки 3 ос. Засліплюючи, заважати добре… … Український тлумачний словник
фея — ї, ж. У міфології деяких західноєвропейських народів – істота жіночої статі (звичайно доброзичлива), здатна творити чудеса; чарівниця. || перен. Про жінку, яка чарує своєю грацією, красою і т. ін., яка робить добро, приносить щастя тощо … Український тлумачний словник
гарний — I 1) (про людину, її риси який вирізняється красою), красивий, у[в]родливий, хороший, славний, ладний, доладний, красний, красен, гожий, сподобний, благоподібний, привабливий, пригожий, красовитий, файний; прекрасний, чудовий, чарівний, пишний,… … Словник синонімів української мови